Доконані і недоконані дієслова

Початкова форма дієслова - інфінітив, який у польській мові має закінчення –ć або –c, наприклад jechać, lubić, móc, pomóc.

У польській мові дієслова поділяються на доконані та недоконані. Недоконані дієслова відповідають на питання co robić? і означають дію як процес, що триває, наприклад czytać, organizować, sprzątać. Доконані дієслова відповідають на питання co zrobić? і означають дію як подію або як результат, наприклад przeczytać, zorganizować, sprzątnąć.

Більшість дієслів утворюють пари, в яких одне дієслово є доконаного виду, а інше - недоконаного.

Недоконані та доконані дієслова, які утворюють пари, можуть відрізнятися одне від одного у різний спосіб.

• Найчастіше доконані дієслова утворюються від недоконаних за додаванням префіксів wy-, z/s-, po-, za-, u-, na-, prze-, наприклад –pić – wypić, jeść – zjeść, jechać – pojechać.
• Рідше недоконані та доконані дієслова відрізняються суфіксами. Недоконані дієслова зазвичай закінчуються на -ać, -ować, -awa, а доконані дієслова - -ić/yć, -ać, -nąć, наприклад wkupować – kupić, sprzątać – sprzątnąć. Цей процес часто супроводжується різними чергуваннями в основі слова, наприклад –otwierać – otworzyć, dawać – dać, spotykać się – spotkać się, wracać – wrócić.
• Іноді недоконані та доконані дієслова мають різні корені, наприклад brać – wziąć, oglądać – obejrzeć, mówić – powiedzieć, widzieć – zobaczyć.

Від деяких дієслів не можна утворити доконаного виду, наприклад móc, musieć, wiedzieć, pracować, studiować, siedzieć, stać.

Недоконані дієслова мають форму: теперішнього, минулого і майбутнього часу, а доконані дієслова мають лише форму минулого та майбутнього часу.

Особові форми дієслова

У польській мові дієслова змінюються за трьома особами у однині та множині, яким відповідають відповідні особові займенники.

Займенники 1. і 2. особи в реченні часто опускаються, оскільки закінчення дієслів чітко вказують на ці особи, наприклад idziesz (ти), czytaliśmy (ми).

Займенники 3-ої особи зустрічаються у дієсловах різного роду і вимагають від дієслова відповідних родових форм: однини - on mówił (чоловічий), ona mówiła (жіночий), ono mówiło (середній) та у множині - oni mówili (чоловічо-особові), one mówiły (нечоловічо-особові).

Займенник oni використовується замість іменників, що називають чоловіків або людей різної статі, наприклад Oni (chłopcy) biegali po podwórku. Oni (pasażerowie) wysiadają z pociągu. Займенник one використовується для позначення іменників жіночої статі, дітей, тварин, предметів та явищ, наприклад One (kobiety) wsiadają do samolotu. One (książki) leżały na stole.

Займенники для ввічливої форми pan / pani поєднуються з дієсловами третьої особи однини, а państwo - у множині третьої особи, наприклад Czy pani wybrała kolor? Państwo mogą kupić ten komputer.

Зміна дієслів за особами називається koniugacjа.

Теперішній час - дієвідміна (koniugacja) -ę, -esz

Дієслова у польській мові виступають у трьох часових формах: теперішній час, минулий та майбутній.

Теперішній час - дія відбувається у момент мовлення або є часто виконувана, або має позачасове значення, наприклад Magda czyta ogłoszenia. Filip często chodzi do kina. Kraków leży na południu Polski.

У теперішньому часі дієслова змінюються за трьома зразками (koniugacja), які визначаються за закінченнями 1-ої та 2-ої особи однини.

За зразком koniugacji –ę, -esz змінюються дієслова, які мають різні закінчення, наприклад pisać, nieść, pić, myć, pracować, dawać.

• Дієслова koniugacji –ę, -esz у теперішньому часі часто мають іншу основу, ніж інфінітив, наприклад pracować – pracuje, dawać – daje, brać – bierze.
• У односкладових дієсловах, наприклад myć (się), żyć, pić, у всіх особових формах між основою слова та закінченням з'являється літера j, наприклад myć – myje, pić – pije.
• У дієсловах, що закінчуються на –ować, наприклад pracować, studiować, kupować, fotografować, malować, budować, суфікс –owa- замінюється на –uj-, наприклад studiuję, pracujesz, kupuje, fotografujemy, malujecie, budują.
• У дієсловах, які закінчуються на –wać, наприклад dawać, wstawać, poznawać, szanować, суфікс –wa- замінюється на –j-, наприклад daję, wstajesz, poznaje, szanujemy.
• Деякі дієслова в теперішньому часі мають дві різні основи: одна (закінчується на твердий приголосний) у першій особі однини (niosę) і в третій особі множини (niosą), а інша (закінчується м’який приголосний) в інших формах (niesiesz, niesie, niesiemy, niesiecie).

Теперішній час - дієвідміна (koniugacja) -ę, -isz/ysz

За зразком koniugacji -ę, -isz/ysz змінюються дієслова, які закінчуються на –ić, -yć, -eć, наприклад mówić, lubić, uczyć się, tańczyć, myśleć, widzieć, słyszeć.

Теперішній час - дієвідміна (koniugacja) -m, -sz

За зразком koniugacji -m, -sz змінюються дієслова, які закінчуються на -ać або -eć, наприклад czytać, mieszkać, nazywać się, przepraszać, rozmawiać, umieć, rozumieć.

У дієсловах даної дієвідміни у третій особі множини перед закінченням -ą з'являється приголосний -j- для відокремлення двох голосних, наприклад czytać – czytają, umieć – umieją.

Теперішній час - неправильні дієслова

Багато дієслів мають різні форми в інфінітиві та теперішньому часі, наприклад być – jest, iść – idzie, wiedzieć – wie. У багатьох дієсловах у теперішньому часі відбувається чергування приголосних d : dz, r : rz, g : ż, dż : dź, наприклад idę – idziesz, mogę – możesz, biorę – bierzesz, jeżdże – jedździsz. Відмінювання деяких дієслів слід вивчити напам’ять.

Минулий час

Минулий час означає дію або стан, які відбувалися в минулому, наприклад Beata była chora. Magda i córka robiły zakupy. Marcin i Filip spotkali się u Beaty.

Усі дієслова (недоконаного і доконаного виду) утворюють форми минулого часу, наприклад Wczoraj czytałem książkę. Wczoraj przeczytałem książkę.

Дієслова у минулому часі змінюються за родами. У однині є три роди: чоловічий, жіночий та середній (середній рід в основному виступає лише у 3-ій особі), наприклад chłopiec biegał, dziewczynka śpiewała, dziecko bawiło się. У множині розрізняють дві форми: чоловічо-особові та нечоловічо-особові. Чоловічо-особові форми використовуються для позначення дій, виконуваних чоловіками або особами різної статі, наприклад panowie odpoczywali, nauczyciele pracowali, dziewczynki i chłopcy biegali. В інших випадках, наприклад, коли дія або стан стосуються жінок, дітей, тварин, рослин, речей, використовуються нечоловічо-особові форми, наприклад kobiety rozmawiały, dzieci bawiły się, psy leżały, kwiaty rosły, samochody jechały.

Форми минулого часу утворюються від основи інфінітива (шляхом відкидання закінчення -ć або -c) за допомогою суфікса ł та родових закінчень:

основа дієслова + суфікс минулого часу ł + закінчення, що вказує на рід та особу

Однина

Множина

У множині чоловічо-особові форми закінчуються на приголосний l: -liśmy, -liście, -li, нечоловічо-особові - на приголосний ł: -łyśmy, -łyście, -ły.

czytać, kupować

Однина

Множина

У дієсловах, що закінчуються на -eć, наприклад mieć, woleć, widzieć, lecieć, rozumieć, відбувається чергування e з a у всіх формах дієслова, крім чоловічо-особових форм.

mieć, rozumieć

Однина

Множина

У дієсловах, що закінчуються на -ść, наприклад nieść, przynieść, wieźć, відбувається чергування e з o у всіх формах дієслова, за винятком чоловічо-особових форм. Тоді як у третій особі чоловічо-особових форм o чергується з ó.

przynieść, wieźć

Однина

Множина

Нерегулярні форми минулого часу має дієслово iść і його похідні форми з префіксами od-, z-, po-, przy-, prze-, w-, wy-, наприклад wejść, wyjść, przyjść, pójść, odejść.

iść, przyjść

Однина

Множина

Закінчення форм минулого часу є рухомими, тобто їх можна відокремити від основи слова та поєднати з іншим словом, що передує дієслову. Можна сказати:

Kiedy przyjechaliśmy do domu, było już późno. або Kiedyśmy przyjechali do domu, było już późno.

Czy o tym pomyślałeś? або Czyś o tym pomyślał?

Складений майбутній час

Майбутній час означає, що дія відбудеться в майбутньому. У польській мові майбутній час недоконаних і доконаних дієслів має різні форми. Недоконані дієслова мають складений майбутній час, наприклад Jutro Beata będzie pracować nad nowym projektem. W niedzielę będę miała gości. Доконані дієслова мають простий майбутній час, наприклад Wieczorem pójdziemy na koncert. Za tydzień Magda i córka pojadą nad morze.

Складений майбутній час недоконаних дієслів утворюється двома способами:

• допоміжне дієслово być у відповідній особовій формі майбутнього часу + інфінітив.

  Особа	Czasownik posiłkowy być	czytać	pracować
  ja	będę	będę czytać	będę pracować
  ty	będziesz	będziesz czytać	będziesz pracować
  on/ona/ono pan/pani	będzie	będzie czytać	będzie pracować
  my	będziemy	będziemy czytać	będziemy pracować
  wy	będziecie	będziecie czytać	będziecie pracować
  oni/one państwo	będą	będą czytać	będą pracować

• допоміжне дієслово być у відповідній особовій формі майбутнього часу + 3-я особа минулого часу в однині в чоловічому та жіночому роді (у 3-ій особі також середнього роду), а в множині - у чоловічо-особовій та нечоловічо-особовій формі.

  Однина

  Особа	Czasownik posiłkowy być	чоловічий рід	жіночий рід	середній рід
  ja	będę	będę czytał	będę czytała	-
  ty	będziesz	będziesz czytał	będziesz czytała	-
  on/ona/ono pan/pani	będzie	będzie czytał	będzie czytała	będzie czytało

  Множина

  Особа	Czasownik posiłkowy być	чоловічо-особова форма	нечоловічо-особова форма
  my	będziemy	będziemy czytali	będziemy czytały
  wy	będziecie	będziecie czytali	będziecie czytały
  oni/one państwo	będą	będą czytali	będą czytały

Модальні дієслова móc, chcieć, musieć у майбутньому часі змінюються лише за такою моделлю: дієслово być у майбутньому часі + 3-я особа однини чи множини минулого часу, наприклад Jutro będę musiał długo pracować. Czy będziecie chcieli tam pojechać? Ona będzie mogła to zrobić.

Czas przyszły prosty

Простий майбутній час утворюється від доконаних дієслів. Такі форми мають закінчення теперішнього часу (див. теперішній час), але значення майбутнього часу, наприклад Jutro spotkamy się na kawę. Za tydzień Filip pojedzie na wycieczkę rowerową.

Наказовий спосіб

Форми наказового способу використовуються в неформальних відносинах для висловлення доручень, прохань, наказів. Оскільки такі висловлювання спрямовані безпосередньо до одержувача, дані форми мають лише друга особа однини (ти), перша та друга особа множини (ми, ви).

Головною формою наказового способу є друга особа однини, до якої в множині додаються особові закінчення -my і -cie, наприклад pisz – piszmy – piszcie, przypomnij – przypomnijmy – przypomnijcie, czytaj – czytajmy – czytajcie.

У дієсловах –ę, -esz дієвідміни та –ę, -isz/ysz дієвідміни форма другої особи однини утворюється від другої особи однини теперішнього часу, відкидаючи особові закінчення -esz, -isz/ysz.

• Якщо після відкидання закінчення основа слова закінчується одним приголосним, то друга особа наказового способу має форму без закінчення, наприклад pisz(esz) → pisz, pracuj(esz) → pracuj, niesi(esz) → nieś, mów(isz) → mów, ucz(ysz) się → ucz się, idzi(esz) → idź.
• Якщо після відкидання закінчення основа слова закінчується двома приголосними, то у другій особі наказового способу зазвичай додаємо закінчення -ij, наприклад przypomn(isz) → przypomnij, sprzątni(esz) → sprzątnij.

У дієсловах –m, -sz дієвідміни форма другої особи однини утворюється від форми третьої особи множини, відкидаючи закінчення –ą, наприклад czytaj(ą) → czytaj, słuchaj(ą) → słuchaj, jedz(ą) → jedz, wiedz(ą) → wiedz.

Деякі дієслова мають неправильну форму у другій особі наказового способу, яку слід запам’ятати, наприклад być – bądź, mieć – miej, wziąć – weź.

У формальних (офіційних) стосунках, коли ми звертаємось до когось, використовуючи займенники pan/pani, ми формулюємо доручення, прохання та накази по-іншому.

• За допомогою частки niech та форми третьої особи однини чи множини теперішнього часу, наприклад Niech pan czyta dalej. Teraz niech pani mówi. Niech państwo posłuchają tej piosenki.
• За допомогою форми proszę та інфінітиву, наприклад Proszę czytać dalej. Teraz proszę mówić. Proszę posłuchać tej piosenki.

Умовний спосіб

Форми умовного способу використовуються для позначення дій, які можуть відбуватися за певних умов, а також для вираження прохання.

Дієслова умовного способу виступають у однині в чоловічому та жіночому роді (також у 3-ій особі середнього роду), а у множині - у чоловічо-особовій та нечоловічо-особовій формі.

Однина

Множина

Форми умовного способу утворюються за допомогою додавання частки -by ​​до форми третьої особи минулого часу, а у випадку особових форм першої і другої особи також закінчень: -m, -ś, -śmy, -ście, наприклад mógłbym, mógłbyś, moglibyśmy, moglibyście.

Закінчення форм умовного способу є рухомими, їх можна використовувати перед дієсловом, дуже часто вони з’єднуються зі сполучником, наприклад Byłoby dobrze, gdybym wróciła jeszcze dziś. Czybyś mógł otworzyć okno?